Филипишина Л.М., Филипишин И.В.

Харьковский государственный университет питания и торговли

ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства можна представити як реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів відповідно до інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства.

Особливістю інвестиційно-інноваційного проекту є те, що вони поєднують характерні риси як інвестиційних, так і інноваційних проектів, проте з різною значущістю параметрів. Тому при складанні їх бізнес-планів необхідні вдосконалені підходи. В результаті використання вдосконаленої методики складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту вирішуються наступні завдання:

- надання обґрунтованої інформації про проект, що дозволяє привернути зовнішні джерела фінансування, розширити перспективи розвитку підприємства;

- демонстрація зовнішнім інвесторам рівня надійності підприємства;

- створення інформаційної бази для оперативного аналізу ефективності виконання проекту;

- програмування можливості коректування параметрів проекту у разі виникнення ризикових ситуацій.

Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту повинен містити інформацію про інвестиційно-інноваційний потенціал підприємства і систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Для підтвердження відповідності методів управління поставленим цілям, необхідно представити результати аналізу фінансового стану підприємства, тим самим, оцінивши можливості  вкладення власних засобів і залучення позикових. Необхідно показати можливості роботи підприємства в умовах інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Всі показники, які повинен містити бізнес-план інвестиційний-інноваційного проекту машинобудівного підприємства, підлягають систематизації.

Особливістю наведення інформації в бізнес-плані інвестиційно-інноваційного проекту є те, що визначальним мотивом його появи служать вимоги споживачів до поліпшення характеристик продукції. Прогнозовані об'єми продажів вдосконаленої продукції машинобудівного підприємства визначаються на підставі аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку галузі, що споживає продукцію машинобудування.

Особливу увагу слід приділити визначенню поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції, модель розрахунку яких має вигляд: 

 

          ,                           (1)

      де Зт' – поточні витрати на випуск запланованого об'єму  вдосконаленої продукції; Ме1- матеріальні витрати на виробництво одиниці продукції; Зе1  витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; СтНФОТ – агрегована ставка податків на фонд оплати праці; Ап – норма амортизації розрахована виробничим методом; Зн1 – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; П – потреба ринку у вдосконаленій продукції; рi – вірогідність настання ризикової події i -го виду ; Δзi – зміна витрат у зв'язку з настанням ризикової події.

Розмір максимальних і мінімальних витрат, також як і вірогідність настання ризикової події, оцінюється методом експертних оцінок для кожного конкретного проекту.

Найбільш складним в сучасних умовах завданням керівника проекту є забезпечення джерелами фінансування всіх витрат за проектом. Її рішенню сприяє використання балансової моделі:

 

                                                            (2)

Де IC – загальна сума витрат за проектом.

Пд – чистий грошовий потік від здійснення  проекту;

Киз – капітал, що планується до вилучення з обігу підприємства ;

Кп – капітал залучений.

 

Для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту складається матриця фінансових ресурсів за конкретними напрямками їх використання (табл. 1).

Таблиця 1

Схема матричного балансу фінансових ресурсів для здійснення інвестиційно-інноваційного проекту.

Об'єкти

фінансування

Джерела фінансування

Разом потреба у фінансуванні

1.Капітал, вилучений з операційної діяльності

2.Залучений капітал

3.Чистий грошовий потік

1.Капітальні вкладення

К11

К12

К13

КВ

2.Приріст обігового капіталу

К21

К22

К23

ΔОС

Разом по джерелу фінансування

Киз

Кп

Пд

IC

 

Розглядаючи отриману матрицю по стовпцях можна наочно побачити не тільки суму коштів з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання. Аналіз рядків  матриці дозволяє встановити рівень забезпеченості кожної категорії витрат джерелами фінансування.

На завершальному етапі створення бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту оцінюється його ефективність. Основою оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту є його цільова функція, яка залежить від чотирьох основних параметрів: об'єму  реалізації вдосконаленої продукції, наявних ресурсів, часу реалізації проекту і якості вдосконаленого продукту. У якості основних критеріїв оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту запропоновано використовувати модифіковані показники чистої приведеної вартості, дисконтованого періоду окупності і прибутковості інвестицій.

  (3)

 

  (4)

          (5)

де       NPV – чиста приведена вартість інвестиційно-інноваційного проекту;

           DPP – період окупності витрат за проектом;

PI – індекс прибутковості проекту

Пр0 – прибуток від реалізації продукції до удосконалення її властивостей; Ui   кількісний показник рівня удосконалення продукції; Ап  -  норма амортизації, розрахована виробничим методом; Пр' – можлива зміна суми прибутку, визначувана ціновою стратегією підприємства; КВ – сума капітальних вкладень; Мз1- матеріальні затрати на виробництво  одиниці продукції; Зп1 – витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; Зн1 – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; Зт0 – поточні витрати на виробництво продукції до її удосконалення; d – ставка дисконтування; m – період реалізації вдосконаленого продукту; n – період здійснення проекту.

Особливість запропонованої методики розрахунку полягає в тому, що інвестиційно-інноваційний проект здійснюється на діючому підприємстві, що раніше виробляло аналогічний продукт, але з іншими технічними характеристиками. Тому підприємство має в своєму розпорядженні інформацію про попит на даний вид продукції. Таким чином, потреба у вдосконаленій продукції визначає об'єм її реалізації і виробництва. Цінова політика, що склалася на підприємстві, є основою для визначення прибутковості реалізації  продукту. Як початкова база приймається прибуток від реалізації одиниці продукції, виробленої до здійснення інвестиційно-інноваційного проекту. Вона коректується на величину інноваційного рівня продукції, яка кількісно відображає ступінь її удосконалення. Оскільки в умовах ринкової економіки ціна на продукцію – величина що змінюється і залежить від умов постачання продукції, порядку розрахунків, репутації покупця, то виникає необхідність ввести значення коректування суми прибутку, що визначається ціновою політикою підприємства.

Наявність в моделі випадкових компонент Пр' іΣpiΔзі дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Оцінивши кількісне значення цих показників можна зробити висновок про чутливість проекту до зміни ціни на реалізацію продукції і ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної фази проекту. В ході реалізації проекту, менеджер, маючи в своєму розпорядженні фактичну інформацію про ці величини, може без зусиль внести необхідні корективи до проекту або ухвалити управлінське рішення.

Використання вдосконаленої методики аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту машинобудівного підприємства дозволяє розширити можливості підприємства і сприяє підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.