Филипишина Л.М., Филипишин И.В.
Харьковский государственный университет питания и торговли
ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПРОМИСЛОВИХ
ПІДПРИЄМСТВ
Систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового
підприємства можна представити як реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів
відповідно до інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства.
Особливістю інвестиційно-інноваційного проекту є те, що вони поєднують
характерні риси як інвестиційних, так і інноваційних проектів, проте з різною
значущістю параметрів. Тому при складанні їх бізнес-планів необхідні
вдосконалені підходи. В результаті використання вдосконаленої методики
складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту вирішуються наступні
завдання:
- надання обґрунтованої інформації про проект, що дозволяє привернути
зовнішні джерела фінансування, розширити перспективи розвитку підприємства;
- демонстрація зовнішнім інвесторам рівня надійності підприємства;
- створення інформаційної бази для оперативного аналізу ефективності
виконання проекту;
- програмування можливості коректування параметрів проекту у разі виникнення
ризикових ситуацій.
Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту повинен містити інформацію
про інвестиційно-інноваційний потенціал підприємства і систему управління
інвестиційно-інноваційною діяльністю. Для підтвердження відповідності методів
управління поставленим цілям, необхідно представити результати аналізу
фінансового стану підприємства, тим самим, оцінивши можливості вкладення власних засобів і залучення
позикових. Необхідно показати можливості роботи підприємства в умовах
інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Всі показники, які повинен містити
бізнес-план інвестиційний-інноваційного проекту машинобудівного підприємства,
підлягають систематизації.
Особливістю наведення інформації в бізнес-плані інвестиційно-інноваційного
проекту є те, що визначальним мотивом його появи служать вимоги споживачів до
поліпшення характеристик продукції. Прогнозовані об'єми продажів вдосконаленої
продукції машинобудівного підприємства визначаються на підставі аналізу
інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку галузі, що споживає продукцію
машинобудування.
Особливу увагу слід приділити визначенню поточних
витрат на виробництво вдосконаленої продукції, модель розрахунку яких має
вигляд:
, (1)
де Зт' – поточні витрати
на випуск запланованого об'єму вдосконаленої
продукції; Ме1- матеріальні витрати на виробництво одиниці
продукції; Зе1 – витрати на оплату праці для виробництва одиниці
продукції; СтНФОТ – агрегована ставка податків на фонд оплати праці; Ап
– норма амортизації розрахована виробничим методом; Зн1 –
накладні витрати на виробництво одиниці продукції; П – потреба ринку у
вдосконаленій продукції; рi – вірогідність настання ризикової
події i -го виду ; Δзi – зміна витрат у зв'язку з
настанням ризикової події.
Розмір максимальних і мінімальних витрат, також як і вірогідність настання
ризикової події, оцінюється методом експертних оцінок для кожного конкретного
проекту.
Найбільш складним в сучасних умовах завданням керівника проекту є
забезпечення джерелами фінансування всіх витрат за проектом. Її рішенню сприяє
використання балансової моделі:
(2)
Де IC – загальна сума витрат за проектом.
Пд – чистий грошовий
потік від здійснення проекту;
Киз – капітал, що
планується до вилучення з обігу підприємства ;
Кп – капітал
залучений.
Для вирішення
завдання планування фінансового забезпечення проекту складається матриця
фінансових ресурсів за конкретними напрямками їх використання (табл. 1).
Таблиця 1
Схема матричного
балансу фінансових ресурсів для здійснення інвестиційно-інноваційного проекту.
|
Об'єкти фінансування |
Джерела фінансування |
Разом потреба у фінансуванні |
||
|
1.Капітал, вилучений з операційної діяльності |
2.Залучений
капітал |
3.Чистий грошовий потік |
||
|
1.Капітальні вкладення |
К11 |
К12 |
К13 |
КВ |
|
2.Приріст обігового капіталу |
К21 |
К22 |
К23 |
ΔОС |
|
Разом по джерелу фінансування |
Киз |
Кп |
Пд |
IC |
Розглядаючи отриману матрицю по стовпцях можна наочно побачити не тільки
суму коштів з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення
і термін використання. Аналіз рядків
матриці дозволяє встановити рівень забезпеченості кожної категорії
витрат джерелами фінансування.
На завершальному етапі створення бізнес-плану інвестиційно-інноваційного
проекту оцінюється його ефективність. Основою оцінки ефективності
інвестиційно-інноваційного проекту є його цільова функція, яка залежить від
чотирьох основних параметрів: об'єму
реалізації вдосконаленої продукції, наявних ресурсів, часу реалізації
проекту і якості вдосконаленого продукту. У якості основних критеріїв оцінки
ефективності інвестиційно-інноваційного проекту запропоновано використовувати модифіковані
показники чистої приведеної вартості, дисконтованого періоду окупності і
прибутковості інвестицій.
(3)
(4)
(5)
де NPV – чиста приведена
вартість інвестиційно-інноваційного проекту;
DPP – період окупності
витрат за проектом;
PI – індекс
прибутковості проекту
Пр0 – прибуток від
реалізації продукції до удосконалення її властивостей; Ui – кількісний показник рівня удосконалення
продукції; Ап - норма амортизації, розрахована виробничим
методом; Пр' – можлива зміна суми прибутку, визначувана ціновою
стратегією підприємства; КВ – сума капітальних вкладень; Мз1-
матеріальні затрати на виробництво
одиниці продукції; Зп1 – витрати на оплату праці для виробництва
одиниці продукції; Зн1 – накладні витрати на виробництво
одиниці продукції; Зт0 – поточні витрати на виробництво продукції
до її удосконалення; d – ставка дисконтування; m – період
реалізації вдосконаленого продукту; n – період здійснення проекту.
Особливість запропонованої методики розрахунку полягає в тому, що інвестиційно-інноваційний проект здійснюється на діючому підприємстві, що раніше виробляло аналогічний продукт, але з іншими технічними характеристиками. Тому підприємство має в своєму розпорядженні інформацію про попит на даний вид продукції. Таким чином, потреба у вдосконаленій продукції визначає об'єм її реалізації і виробництва. Цінова політика, що склалася на підприємстві, є основою для визначення прибутковості реалізації продукту. Як початкова база приймається прибуток від реалізації одиниці продукції, виробленої до здійснення інвестиційно-інноваційного проекту. Вона коректується на величину інноваційного рівня продукції, яка кількісно відображає ступінь її удосконалення. Оскільки в умовах ринкової економіки ціна на продукцію – величина що змінюється і залежить від умов постачання продукції, порядку розрахунків, репутації покупця, то виникає необхідність ввести значення коректування суми прибутку, що визначається ціновою політикою підприємства.
Наявність в моделі випадкових компонент Пр' і
ΣpiΔзі дозволяє
особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації
проекту, так і витрат на його здійснення. Оцінивши кількісне значення цих
показників можна зробити висновок про чутливість проекту до зміни ціни на
реалізацію продукції і ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної фази
проекту. В ході реалізації проекту, менеджер, маючи в своєму розпорядженні
фактичну інформацію про ці величини, може без зусиль внести необхідні корективи
до проекту або ухвалити управлінське рішення.
Використання вдосконаленої методики аналізу
бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту машинобудівного підприємства
дозволяє розширити можливості підприємства і сприяє підвищенню ефективності
інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.