ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Филипишина Л.М., Филипишин И.В.

Харьковский государственный университет питания и торговли

ВДОСКОНАЛЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю промислового підприємства можна представити як реалізацію інвестиційно-інноваційних проектів відповідно до інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства.

Особливістю інвестиційно-інноваційного проекту є те, що вони поєднують характерні риси як інвестиційних, так і інноваційних проектів, проте з різною значущістю параметрів. Тому при складанні їх бізнес-планів необхідні вдосконалені підходи. В результаті використання вдосконаленої методики складання бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту вирішуються наступні завдання:

- надання обґрунтованої інформації про проект, що дозволяє привернути зовнішні джерела фінансування, розширити перспективи розвитку підприємства;

- демонстрація зовнішнім інвесторам рівня надійності підприємства;

- створення інформаційної бази для оперативного аналізу ефективності виконання проекту;

- програмування можливості коректування параметрів проекту у разі виникнення ризикових ситуацій.

Бізнес-план інвестиційно-інноваційного проекту повинен містити інформацію про інвестиційно-інноваційний потенціал підприємства і систему управління інвестиційно-інноваційною діяльністю. Для підтвердження відповідності методів управління поставленим цілям, необхідно представити результати аналізу фінансового стану підприємства, тим самим, оцінивши можливості вкладення власних засобів і залучення позикових. Необхідно показати можливості роботи підприємства в умовах інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Всі показники, які повинен містити бізнес-план інвестиційний-інноваційного проекту машинобудівного підприємства, підлягають систематизації.

Особливістю наведення інформації в бізнес-плані інвестиційно-інноваційного проекту є те, що визначальним мотивом його появи служать вимоги споживачів до поліпшення характеристик продукції. Прогнозовані об'єми продажів вдосконаленої продукції машинобудівного підприємства визначаються на підставі аналізу інвестиційно-інноваційного потенціалу розвитку галузі, що споживає продукцію машинобудування.

Особливу увагу слід приділити визначенню поточних витрат на виробництво вдосконаленої продукції, модель розрахунку яких має вигляд:

, (1)

де Зт' – поточні витрати на випуск запланованого об'єму вдосконаленої продукції; Ме¹- матеріальні витрати на виробництво одиниці продукції; Зе¹ – витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; СтНФОТ – агрегована ставка податків на фонд оплати праці; А^п – норма амортизації розрахована виробничим методом; Зн¹ – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; П – потреба ринку у вдосконаленій продукції; р_i– вірогідність настання ризикової події i -го виду ; Δз_i – зміна витрат у зв'язку з настанням ризикової події.

Розмір максимальних і мінімальних витрат, також як і вірогідність настання ризикової події, оцінюється методом експертних оцінок для кожного конкретного проекту.

Найбільш складним в сучасних умовах завданням керівника проекту є забезпечення джерелами фінансування всіх витрат за проектом. Її рішенню сприяє використання балансової моделі:

(2)

Де IC – загальна сума витрат за проектом.

Пд – чистий грошовий потік від здійснення проекту;

К^из – капітал, що планується до вилучення з обігу підприємства ;

К^п– капітал залучений.

Для вирішення завдання планування фінансового забезпечення проекту складається матриця фінансових ресурсів за конкретними напрямками їх використання (табл. 1).

Таблиця 1

Схема матричного балансу фінансових ресурсів для здійснення інвестиційно-інноваційного проекту.

Об'єкти фінансування	Джерела фінансування			Разом потреба у фінансуванні
Об'єкти фінансування	1.Капітал, вилучений з операційної діяльності	2.Залучений капітал	3.Чистий грошовий потік	Разом потреба у фінансуванні
1.Капітальні вкладення	К₁₁	К₁₂	К₁₃	КВ
2.Приріст обігового капіталу	К₂₁	К₂₂	К₂₃	ΔОС
Разом по джерелу фінансування	К^из	К^п	Пд	IC

Розглядаючи отриману матрицю по стовпцях можна наочно побачити не тільки суму коштів з кожного джерела фінансування, але і визначити період їх залучення і термін використання. Аналіз рядків матриці дозволяє встановити рівень забезпеченості кожної категорії витрат джерелами фінансування.

На завершальному етапі створення бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту оцінюється його ефективність. Основою оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту є його цільова функція, яка залежить від чотирьох основних параметрів: об'єму реалізації вдосконаленої продукції, наявних ресурсів, часу реалізації проекту і якості вдосконаленого продукту. У якості основних критеріїв оцінки ефективності інвестиційно-інноваційного проекту запропоновано використовувати модифіковані показники чистої приведеної вартості, дисконтованого періоду окупності і прибутковості інвестицій.

(3)

(4)

(5)

де NPV – чиста приведена вартість інвестиційно-інноваційного проекту;

DPP – період окупності витрат за проектом;

PI – індекс прибутковості проекту

Пр⁰ – прибуток від реалізації продукції до удосконалення її властивостей; Ui – кількісний показник рівня удосконалення продукції; А^п - норма амортизації, розрахована виробничим методом; Пр' – можлива зміна суми прибутку, визначувана ціновою стратегією підприємства; КВ – сума капітальних вкладень; Мз¹- матеріальні затрати на виробництво одиниці продукції; Зп¹ – витрати на оплату праці для виробництва одиниці продукції; Зн¹ – накладні витрати на виробництво одиниці продукції; Зт₀ – поточні витрати на виробництво продукції до її удосконалення; d – ставка дисконтування; m – період реалізації вдосконаленого продукту; n – період здійснення проекту.

Особливість запропонованої методики розрахунку полягає в тому, що інвестиційно-інноваційний проект здійснюється на діючому підприємстві, що раніше виробляло аналогічний продукт, але з іншими технічними характеристиками. Тому підприємство має в своєму розпорядженні інформацію про попит на даний вид продукції. Таким чином, потреба у вдосконаленій продукції визначає об'єм її реалізації і виробництва. Цінова політика, що склалася на підприємстві, є основою для визначення прибутковості реалізації продукту. Як початкова база приймається прибуток від реалізації одиниці продукції, виробленої до здійснення інвестиційно-інноваційного проекту. Вона коректується на величину інноваційного рівня продукції, яка кількісно відображає ступінь її удосконалення. Оскільки в умовах ринкової економіки ціна на продукцію – величина що змінюється і залежить від умов постачання продукції, порядку розрахунків, репутації покупця, то виникає необхідність ввести значення коректування суми прибутку, що визначається ціновою політикою підприємства.

Наявність в моделі випадкових компонент Пр' іΣp_iΔз_і дозволяє особливу увагу приділити причинам коливання як величини доходу від реалізації проекту, так і витрат на його здійснення. Оцінивши кількісне значення цих показників можна зробити висновок про чутливість проекту до зміни ціни на реалізацію продукції і ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестиційної фази проекту. В ході реалізації проекту, менеджер, маючи в своєму розпорядженні фактичну інформацію про ці величини, може без зусиль внести необхідні корективи до проекту або ухвалити управлінське рішення.

Використання вдосконаленої методики аналізу бізнес-плану інвестиційно-інноваційного проекту машинобудівного підприємства дозволяє розширити можливості підприємства і сприяє підвищенню ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності підприємства.